Трудовий договір

У тимчасовому трудовому договорі (befristeter Arbeitsvertrag) вже від самого початку встановлено термін закінчення трудових відносин. При настанні цієї дати контракт автоматично закінчується, його розірвання не вимагається. Будь ласка, зверніть увагу, що ви або ваш роботодавець все одно можете розірвати трудовий договір до закінчення терміну його дії. В безстроковому трудовому договорі (unbefristeter Arbeitsvertrag) дата закінчення трудових відносин не вказується. Це означає, що безстроковий трудовий договір повинен бути розірваний вами чи працедавцем.

Зверніть увагу: якщо ви не впевнені, що знайдете нову роботу після закінчення дії тимчасового трудового договору, то слід зареєструватися в агентстві з працевлаштування (Agentur für Arbeit) для пошуку роботи. Зробити це потрібно не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну дії договору.

Важливо: Якщо ви не вчасно або неправильно зареєструєтесь в агентстві з працевлаштування, буде накладено тижневе блокування. У цей період ви не отримуватимете допомогу по безробіттю, оскільки ваше право на неї призупинено.

Чи маєте ви право на письмовий трудовий договір, залежить від виду трудового договору. 

• Якщо ви маєте тимчасовий трудовий договір, то повинні отримати його письмово ще до початку трудової діяльності. Якщо ви отримаєте трудовий договір пізніше чи не отримаєте його зовсім, то обмеження терміну є недійсним і ви маєте право на безстроковий трудовий договір.
• Що стосується безстрокового трудового договору, дотримання письмової форми не є обов'язковим. В цьому випадку він може бути спочатку укладений лише в усній формі. Не пізніше ніж через місяць після того, як ви розпочали трудову діяльність, працедавець зобов'язаний видати на руки письмовий документ з описом умов праці. Цей документ повинен містити наступні дані: початок і тривалість договірних відносин, короткий опис вашої діяльності, розмір заробітної плати, кількість робочих годин на тиждень, термін для розірвання договору тощо. 

Зверніть увагу: обов'язково вимагайте у працедавця трудовий договір чи документ із описом умов праці. В іншому випадку ви не будете захищені юридично, якщо виникнуть проблеми з працедавцем.

Тарифні договори – це угоди між працедавцями чи об'єднаннями працедавців і профспілками (Gewerkschaften). Останні представляють інтереси працівників. Тарифні договори регулюють умови праці (тобто час роботи, заробітну плату тощо) працівників підприємства чи галузі, наприклад, метало- й електропромисловості чи хімічної промисловості. Як правило, прописані в тарифному договорі умови праці кращі, ніж умови праці в подібних підприємствах і галузях без тарифного договору. Для отримання додаткової інформації про профспілки див. розділ «Виробничі ради й профспілки».

В Німеччині повнолітні наймані працівники і більшість практикантів мають право отримувати встановлену законом мінімальну заробітну плату. Вона коригується щороку. З 1 січня 2024 року це 12,41 євро брутто за годину. Наймані працівники не можуть заробляти менше за цю суму.

Зверніть увагу: встановлена ​​законом мінімальна заробітна плата не поширюється на наступні групи осіб:

• Практиканти, які проходять обов'язкову шкільну чи університетську практику.
• Практиканти, які проходять практику з професійної орієнтації, якщо її тривалість не перевищує трьох місяців.
• Особи, які проходять заходи агентства  (Agentur für Arbeit) чи центру працевлаштування (Jobcenter) (наприклад, проходження первинної кваліфікації).
• Працівники, які раніше були безробітними більше року і в цей момент працюють менше, ніж шість місяців.
• Стажисти.

Для учнів, які освоюють нову спеціальність (Ausbildung), з 2020 року також встановлено мінімальну заробітну плату. В перший рік навчання вони не можуть заробляти менше ніж 649 брутто євро на місяць (дані від 2024 року). В наступні роки навчання мінімальна заробітна плата підвищується відповідним чином.

Як правило, ви можете працювати не більше 8 годин на день. Протягом короткого часу ви також можете працювати й до 10 годин на день. Однак в цьому випадку додаткові години повинні бути компенсовані додатковими відгулами протягом шести місяців.

Зверніть увагу: якщо час роботи перевищує 6 годин, ви повинні зробити 30-хвилинну перерву. Ця перерва є обов'язковою. Однак вона не входить до робочого часу.

Якщо ви працюєте більше 6 годин, ви повинні зробити щонайменше 30-хвилинну перерву. Якщо ви працюєте більше 9 годин, ви маєте право на 45-хвилинну перерву. Якщо ви ще не досягли повноліття, після 4,5 годин роботи ви маєте право на 30-хвилинну перерву, а після 6 годин роботи – на 60-хвилинну перерву. Час перерви, зазвичай, не оплачується.

Короткі паузи в роботі, які не перевищують 5 хвилин, не вважаються перервою і оплачуються. Тобто ви можете піти в туалет чи трохи відпочити - і цей час не буде вираховуватися з робочого часу. Проте перекури не належать до цих коротких пауз в роботі. Це означає, що час, витрачений на перекури, повинен бути відпрацьований. Крім того, працедавець може повністю заборонити перекури.

Ви також маєте право на відпочинок між двома робочими днями. З цієї причини між двома робочими днями повинно бути не менше 10–11 вільних від роботи годин. Цей час призначено для відпочинку.

Понаднормові години (Überstunden) – це додаткові робочі години. Тобто якщо ви працюєте більше, ніж встановлено в договорі, то виконуєте понаднормову роботу.

Чи повинні ви працювати понаднормово, залежить від положень, зафіксованих у трудовому чи тарифному договорі. Якщо в ньому є правило, що стосується понаднормової роботи, ви повинні його дотримуватися. Якщо в договорі немає такого положення, зазвичай ви маєте право відмовитися від понаднормової роботи. У виняткових випадках, тобто в разі стихійних лих чи екстрених ситуацій (наприклад, повінь на підприємстві) чи за особливої ​​виробничої необхідності (наприклад, якщо для виживання підприємства в найкоротші терміни повинне бути виконане дуже важливе замовлення), понаднормову роботу повинні виконувати всі працівники. Незалежно від вашого трудового чи тарифного договору.

Яким чином буде компенсовано понаднормові години – додатковими оплатою чи відгулами, зазвичай регулюється трудовим договором. Якщо відповідно до нього відпрацьовані понаднормові години не компенсуються ані грошима, ані відгулами, то обсяг понаднормових годин не повинен перевищувати 10% узгодженого в договорі робочого часу. Якщо у трудовому договорі відсутнє положення, що стосується понаднормової роботи, як правило, за відпрацьовані понаднормові години ви отримаєте звичайну погодинну оплату. Однак це станеться за умови, що керівництво розпорядилося зробити цю понаднормову роботу і в письмовій формі задокументувало відпрацьовані понаднормові години. Для цього ви повинні записати свої понаднормові години і попросити начальника підписати цей документ.

Зверніть увагу: працівникам, які отримують дуже високу заробітну плату (станом на 2024 рік: від 7 100 євро брутто в Східній Німеччині й від 7 300 євро брутто в Західній Німеччині), понаднормову роботу додатково не оплачують.

Як правило, перелік завдань ви знайдете у трудовому договорі. Їх ви зобов'язані виконувати. Начальство може доручити вам й інші завдання. Щоправда, вони повинні відповідати наступним критеріям:

• Вони мають бути законними й безпечними.
• Вони повинні бути пов'язані з вашою трудовою діяльністю.
• Вони відповідають вашій кваліфікації.

Всі працівники мають законне право на оплачувану відпустку. Якщо ви працюєте на повну ставку, ви можете піти у відпустку щонайменше на 20 днів. Якщо ви працюєте на неповну ставку, то й відпустка скорочується відповідним чином. Однак у багатьох трудових договорах право на відпустку регулюється безпосередньо: якщо за трудовим договором належить більше днів відпустки, на вас поширюється положення з трудового договору.

Якщо ви не встигаєте використати відпустку цього року, то можете перенести залишок відпустки на наступний рік. Однак, ви повинні використати залишок відпустки до 31 березня наступного року. Інакше він пропадає.

Зверніть увагу: люди з інвалідністю можуть отримати додаткові 5 днів відпустки.

Якщо ви не впевнені, чи підписувати трудовий договір, чи виникли проблеми у зв'язку з підписанням договору, ви можете звернутися до консультаційної організації проєкту «Faire Integration». Його працівники розмовляють різними мовами й нададуть підтримку безкоштовно. Організацію неподалік ви знайдете на сайті faire-integration.de.

Якщо вас утискають через походження, національність, сексуальну орієнтацію, стать чи вік, ви можете звернутися до Федерального антидискримінаційного центру.. Співробітники/співробітниці можуть вам допомогти з понеділка по четвер з 09:00 до 15:00 за телефоном 0800 5465465. Ви також можете зв'язатися з ними електронною поштою за адресою beratung@ads.bund.de. Співробітники/співробітниці говорять німецькою. Консультація безкоштовна і, за бажанням, анонімна. Найближчий консультаційний центр можна знайти на сайті antidiskriminierungsstelle.de.

Корисна інформація: Федеральне агентство протидії дискримінації є державною установою. Його завдання - захист від дискримінації. Федеральне агентство протидії дискримінації може самостійно надавати консультації або перенаправляти тих, хто потребує допомоги, до консультаційних центрів у їхній місцевості.

Зверніть увагу: У всіх згаданих місцях ви можете проконсультуватися анонімно. Ніхто не дізнається про вашу скаргу, якщо ви цього не захочете.