Вільні вибори - обов'язкова умова демократії. Завдяки виборам усі громадяни можуть брати участь у політичних процесах країни й впливати на політичні рішення. Партії, що отримала більшість голосів виборців, протягом певного часу можуть формувати уряд. Якщо громадяни незадоволені політикою діючого уряду, вони можуть переобрати його під час наступних виборів.
У Німеччині відбувається ціла низка виборів: до Бундестагу, до Ландтагу (парламент землі), до органів місцевого самоврядування і до Європарламенту.
- Під час виборів до Бундестагу (Bundestagswahl) раз на чотири роки обирають депутатів до парламенту ФРН. Вони, своєю чергою, потім обирають федерального канцлера.
- Вибори до Ландтагу (Landtagswahlen) відбуваються у різний час в усіх 16 федеральних землях країни раз на п'ять років. Лише у Бремені вибори проводять раз на чотири роки. У різних федеральних землях парламент називають по-різному: «Bürgerschaft» – у Гамбурзі та Бремені, «Abgeordnetenhaus» – у Берліні, а в усіх інших федеральних землях – «Landtag».
- У ході виборів до органів місцевого самоврядування (Kommunalwahl) обирають політичних представників до муніципальних та міських рад. Крім того, також обирають голови адміністрації міста й округу.
- У ході виборів до Європарламенту (Europawahl) кожні п'ять років обирають Європейський парламент. Ці вибори проходять в усіх країнах ЄС одночасно.
На виборах до Бундестагу можуть голосувати всі люди, які досягли 18 років і мають німецьке громадянство.
На виборах до Ландтагу федеральної землі можуть голосувати всі люди, які досягли 18 років і мають німецьке громадянство. У Бранденбурзі, Шлезвіг-Гольштейні, Бремені, Баден-Вюртемберзі, Мекленбурзі-Передній Померанії та Гамбурзі свій голос можуть «віддати» всі, хто старше 16 років і мають громадянство.
На виборах органів місцевого самоврядування можуть голосувати всі люди, які мають німецьке громадянство або громадянство іншої країни Євросоюзу та проживають у Німеччині більш ніж три місяці. Вік виборця залежить від федеральної землі. У Саксонії, Саарі, Рейнланд-Пфальці, Гессені та Баварії голосувати можуть лише повнолітні. В інших землях свій голос можуть «віддати» всі, хто старше 16 років.
На виборах до Європарламенту можуть голосувати всі повнолітні громадяни ЄС.
Балотуватися може громадянин Німеччини, якому вже виповнилося 18 років.
Виняток - вибори до Ландтагу в Гессені. Той, хто балотується, має бути старше 21 року і мати німецьке громадянство.
Вибори у Німеччині, як правило, відбуваються у неділю, оскільки у цей день більшість мешканців не працюють і мають час піти до виборчої дільниці. Також завжди є можливість заздалегідь проголосувати поштою, для цього потрібно попередньо подати заявку. Як це зробити зазначено у запрошенні на вибори, яке всі виборці отримують поштою за декілька тижнів до події.
На виборах до Бундестагу всі виборці мають два голоси: перший та другий. Використовуючи перший голос, виборці голосують за кандидата зі свого виборчого округу («прямі вибори»). Свій другий голос вони віддають за одну з партій-учасниць виборів («пропорційні вибори»). Другий голос важливіший, оскільки він вирішує, як розподілятимуться крісла в парламентах. Така система також називається персоналізовані пропорційні вибори.
На виборах до Ландтагу є відмінності як у самій виборчій системі, так і у кількості голосів, залежно від федеральної землі. У більшості регіонів діє звичайна система: кожний виборець має «перший» та «другий» голос.
На виборах органів місцевого самоврядування залежно від федеральної землі також різняться як виборча система, так і кількість голосів.
На виборах до Європарламенту виборці мають усього один голос, яким обирають партію.
Не пізніше ніж за три тижні до дня виборів виборці отримують поштою спеціальне запрошення - Wahlbenachrichtigung, в якому зазначено адресу відповідної виборчої дільниці. Такі дільниці тимчасово організовують у школах або інших громадських будівлях. Всередині виборчих дільниць встановлено виборчі кабіни. При вході до виборчої дільниці волонтери, що працюють на виборах, запитують прізвище й просять показати посвідчення особи та запрошення на вибори, щоб викреслити виборця зі спеціального переліку. Таким чином контролюють, щоб кожний громадянин проголосував не більше одного разу. Після цього виборці отримують виборчий бюлетень, ідуть до однієї з кабін і роблять свій вибір - з допомогою хрестиків у бюлетені. Кабіни служать як захист від підглядання, щоб інші виборці не бачили, за кого ви голосуєте. Поставивши хрестики, виборці згинають бюлетень голосування і кидають його у запечатану виборчу урну.
Важливо: якщо ви не отримали запрошення на вибори, але маєте право на участь у них - зверніться до своєї міської адміністрації (Stadtverwaltung).
Якщо у день виборів ви не можете прийти до виборчої дільниці, у вас є можливість подати заявку на голосування поштою. У такому разі всі необхідні документи ви отримаєте заздалегідь. Їх потрібно заповнити і завчасно (до офіційного дня виборів) відправити назад.
На зворотному боці вашого запрошення на вибори (Wahlbenachrichtigung) ви знайдете відповідний бланк, а також адресу електронної пошти, адресу сайту в інтернеті або QR-код. З їхньою допомогою ви зможете подати заявку на голосування поштою.
Під час виборів потрібно багато помічників. Волонтерами можуть бути лише ті, хто мають право брати участь у виборах. Всі волонтери працюють на добровільній основі. Вони роздають виборчі бюлетені, перевіряють, чи на ту виборчу дільницю прийшли виборці, і підраховують голоси після закриття виборчих дільниць. Якщо ви маєте право брати участь у виборах, то можете зареєструватися як волонтер у мерії (Rathaus), центрі обслуговування громадян (Bürgerbüro) або місцевому окружному управлінні (Bezirksamt).
Вибори у Німеччині мають виконувати такі умови:
- загальні: всі громадяни Німеччини по досягненні 18 років можуть бути виборцями або балотуватися.
- прямі: депутатів обирають прямо або з допомогою переліку, а не виборниками як, наприклад, у США.
- вільні: участь у виборах не є обов'язковою. Нікого не можна змусити взяти участь у виборах.
- рівні: всі голоси рівні.
- таємні: оголошують лише загальний результат. Індивідуальні голоси виборців зберігають у таємниці.
На виборах до Бундестагу, а почасти й до Ландтагу, застосовують так званий «п'ятивідсотковий бар'єр». Це положення означає: щоб бути представленою в парламенті, партія має отримати не менш ніж п'ять відсотків голосів виборців або три прямі мандати. Таке положення покликано попередити роздроблення парламенту на безліч дрібних партій.
Чому після кожних виборів до Бундестагу кількість депутатів, що засідають у ньому, змінюється? Причина – так звані «Überhangmandate» (додаткові мандати).
Другий голос виборців визначає кількість місць у парламенті, яку отримає та чи інша партія. Якщо одна з партій з допомогою першого голосу отримає більше місць, ніж з допомогою другого, то для неї також передбачені «Überhangmandate» (додаткові мандати). Вони нададуть партії право відправити до Бундестагу ще декілька депутатів. Для уникнення надто великого переважання політичних сил у парламенті, інші партії отримають «Ausgleichsmandate» (компенсувальні мандати), які також забронюють їм додаткові місця.
Саме тому у головному парламенті країни практично завжди засідають більше, ніж передбачені законом 598 депутатів. Після виборів у 2021 році у Бундестазі зайнято 736 місць – це більше, ніж у попередніх скликаннях.
Кількість додаткових та компенсувальних мандатів, отримувану тієї чи іншою партією, розраховують з допомогою складної формули. Про це детальніше можна дізнатися з нашого спеціального відео.
Через особливу виборчу систему окрема партія у Німеччині навряд чи зможе власними силами сформувати уряд. Для такого вона має отримати більше 50 % мандатів. Тому звичайною практикою є урядова коаліція. Це означає, що дві чи декілька партій-конкурентів об'єднуються у коаліцію й спільно керують. Тому окремі партії ще до виборів висловлюються щодо можливих партнерів по коаліції.
На кожних виборах визначають відсоток явки виборців, тобто частку громадян, які мають право голосу й прийшли на вибори. Явка виборців на вибори до Бундестагу у Німеччині традиційно дуже висока. У сімдесятих роках вона перевищувала 90 відсотків. Після возз'єднання Німеччини у 1990 році вона становила близько 80 відсотків. У 2021 році у виборах взяли участь 76,6 відсотка виборців.
Навіть у разі відсутності права участі у виборах є безліч можливостей проявити політичну активність.
- Наприклад, ви можете приєднатися до однієї з громадянських ініціатив (Bürgerinitiative). У громадянських ініціативах люди працюють разом для вирішення певних задач, наприклад, будівництво дороги або захист парку. Після досягнення встановленої мети така «ініціатива» зазвичай розпускається.
- За бажання вести довгострокову політичну діяльність ви можете вступити до об'єднання, що ґрунтується на спільних інтересах (Interessensverband). Тут ви можете присвятити себе певній темі, наприклад, посиленню охорони довкілля або правам працівників.
- Крім того, ви також можете вступити до партії, заснувати партнерську організацію однієї з німецьких партій або працювати в організаціях допомоги мігрантам чи в інтеграційних радах.
Якщо ви проживаєте у Берліні або приїхали у гості, ви можете оглянути Бундестаг. Для цього потрібно заздалегідь записатися на екскурсію на сайті www.reichstag-fuehrung.de.
Politische Parteien in Deutschland
Eine Partei ist ein Zusammenschluss von Menschen, die die gleichen politischen Ziele haben und sich am politischen Geschehen eines Landes beteiligen möchten. Jede Partei hat ein Programm, durch das sie deutlich macht, für welche Ziele sie kämpfen möchte.
Um in Deutschland zu einer Bundestagswahl oder Landtagswahl zugelassen zu werden, muss eine Partei beweisen, dass sie stabil ist, viele Mitglieder hat und in der Öffentlichkeit präsent ist. Wenn sie diese Voraussetzungen erfüllt, kann sie sich bei dem*der Bundwahlleiter*in bzw. Landeswahlleiter*in registrieren lassen. Wenn eine Partei sechs Jahre lang an keiner Bundestagswahl oder Landtagswahl teilgenommen hat, verliert sie ihren Status als Partei.
In Deutschland gibt es unzählige Parteien. Die wichtigsten sieben stellen wir Ihnen im Folgenden kurz vor. Jede dieser Parteien hat ein Kürzel (CDU, SPD,..) und eine Farbe (Schwarz, Rot,…). Wenn über die Parteien gesprochen oder berichtet wird, wird oft nur das Kürzel oder die Farbe benutzt. Eine Auflistung aller politischen Parteien Deutschlands finden Sie auf wikipedia.de.
Основний Закон Німеччини
23 травня 2024 року Основному закону Німеччини виповнилося 75 років. Він є основою нашого співіснування у вільній та демократичній правовій державі. Основний закон був прийнятий у 1949 році. Через жорстокі злочини націонал-соціалістичної тиранії творці Основного закону вирішили, що людська гідність повинна мати першочергове значення в праві. Щоб нічого подібного більше ніколи не повторилося в Німеччині. Більше інформації про зміст і цінності Основного закону ви також можете знайти в нашій серії відеороликів: "А що, якби?".
Основний Закон або «Grundgesetz» — це конституція Федеративної Республіки Німеччини. Він включає фундаментальні права, які визначають спосіб організації суспільства в Німеччині. Жоден інший закон не може суперечити Основному Закону. Наприклад, Закон про прихисток чи Кримінальний кодекс не можуть містити жодних постанов, які суперечать Основному закону. Основний Закон є найвизначнішим зводом законів Німеччини, тому стоїть над усіма іншими.
Основний Закон складається із 146 розділів, тобто «статей». Перші 19 статей Основного Закону містять так звані «основні права», тобто найважливіші права людини у відношенні до держави, які покликані захистити людину від свавілля, несправедливості й насильства з боку держави. Деякі з цих основних прав, які також називають «правами людини», застосовуються до кожної особи, яка знаходиться у Німеччині, незалежно від статусу проживання. Основний закон також включає набір інших прав, іменованих «громадянськими правами», які застосовуються лише до осіб, які мають німецьке громадянство.
Прийнятий у Західній Німеччині 1949 року Основний Закон поширюється з моменту возз’єднання, а саме з 1990 року, на всю Німеччину. Велика кількість включених принципів є наслідками порушень прав людини під час націонал-соціалістичної диктатури між 1933 і 1945 роками. Щоб не допустити повторення звірств нацистських часів, центральне місце в Основному Законі посіли основні права.
Федеральний конституційний суд відповідає за контроль і забезпечення дотримання Основного Закону. Уряд не може просто внести зміни до Основного Закону.
Отримання громадянства Німеччини (Einbürgerung)
Багато з тих, хто переїхав до Німеччини і проживає тут не один рік, починають замислюватися про отримання німецького громадянства. Маючи громадянство Німеччини, ви можете голосувати на виборах в країні та виставляти свою кандидатуру на політичні посади. Крім того, ви зможете вільно пересуватися Євросоюзом, працювати й жити в будь-якій країні ЄС без відповідних дозвільних документів. З німецьким паспортом ви також можете подорожувати до багатьох країн без візи. А ще ви будете позбавлені частини бюрократичної тяганини в Німеччині, наприклад, вам не доведеться більше звертатися до відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde).
Якщо ваші батьки мають громадянство Німеччини, або ви народилися в країні, а батьки виконали низку умов, ви отримаєте німецьке громадянство автоматично. Для отримання додаткової інформації див. розділ «Народитися в Німеччині». Ви також можете отримати громадянство Німеччини і в тому випадку, якщо ви не народилися тут і ваші батьки не є громадянами Німеччини – це називається "Einbürgerung".
З 27 червня 2024 року набув чинності новий закон про отримання німецького громадянства. Коротко про найважливіші зміни:
Скорочення терміну проживання:
- Період проживання в Німеччині, необхідний для подачі заяви на отримання громадянства Німеччини, скорочено з 8 до 5 років.
- Право на натуралізацію за "особливі інтеграційні досягнення" буде скорочено з 6 років проживання до 3 років.
Множинне громадянство:
- Подвійне та множинне громадянство тепер дозволено для ВСІХ. Раніше це було можливо лише для осіб певних національностей.
Полегшення для певних груп людей
- Колишні гастарбайтери та працівники(-ці) за контрактом не повинні надавати письмовий доказ знання німецької мови на рівні B1 і не зобовʼязані складати тест на отримання громадянство. Достатньо, якщо вони можуть добре спілкуватися німецькою мовою усно.
Розширення зобов'язань щодо вільного демократичного основного порядку
- Новим доповненням є обовʼязкове визнання відповідальності Німеччини за Голокост та зокрема за захист життя євреїв.
Менше винятків з вимоги самостійне забезпечення
- Винятки з вимоги про наявність засобів для самостійного забезпечення (без соціальних виплат) тепер стосуються лише невеликої кількості осіб. Детальніше про це можна дізнатися в розділі "Які вимоги я повинен виконати для натуралізації?".
Додаткову інформацію про політичні партії та виборчий процес ви знайдете на сторінці "Bundeswahlleiter".
Всі актуальні дані, факти та інформація про Німеччину зібрані на сторінці tatsachen-ueber-deutschland.de та доступні на 19 мовах.
На Bundestag.de зібрані кількома мовами петиції, дебати та результати виборів.
Wahl-O-Mat від Федерального центра громадянської освіти покаже вам, яка партія найкраще представляє ваші інтереси.